МТБ марафон “Тільки у Львові 2016″

Дата 16.05.2016 Автор DejaVu
Хіти 453 Коментарі 0

"Перший млинець комом"

Ніколи не розумів цього вислову, адже перший млинець завжди у мене вдало получається, шкода, що перший старт не вдався так само.

Намітив цей марафон ще минулого року і зразу був налаштований їхати його обов’язково. Що може бути краще їзди на велосипеді по парку? Звучить дещо матрасно? Але якщо це Львівські парки, то матрасні нотки змінюються на хардкорні, це і швидкі звивисті спуски і довгі тягуни і торчки з нереальним градієнтом і трошки технічних спусків і на додачу до цього всього гарні краєвиди і місцини.

Якщо до цього всього додати велику кількість позитивних волонтерів, досвідчених організаторів, дружніх велосипедистів і погоду, яка підвела і в супереч прогнозам була значно кращою, то в результаті буде однозначно дуже крута гонка.

Приїхали ми на змагання машиною у складі 4-х учасників з Франківська. Liubomyr Vypasniak і Denys Kurets зареєструвалися на дистанцію MEGA, а я і Roman Soroka на GIGA.

Про гонку

Спільний старт всіх категорій і аж 3 стартові/фінішні арки

Старт і в супроводі поліцейської машини їдемо вуличками Львова. Машина бере досить неповільний темп і на першому ж повороті помічаю, що група сильно стискається, багато хто в паніці різко гальмує, але обійшлося. І так було на декількох поворотах, тому тримаю дистанцію в 1,5-2м до гонщиків попереду, але мусить же хтось обігнати, підрізати і ще й різко дати по гальмах, але знову обійшлося. Короче неадекватів вистачало. На одному зі спусків по бруківці вилітає в мене фляга :( Спочатку думав не зупинятися, але вирішив все-таки підібрати, але не так то просто все) Звісно можна було в традиціях неадекватів дати по гальмах і різко звернути до обочини, а так довелося їхати ще метрів 200, поки не зміг безпечно зупинитися. Вернувся за флягою, пощастило, що під припарковані машини не закотилася.

І тут почалось все саме цікаве. Група поїхала вперед і я розумію, що я ж не знаю куди їхати :) По інтуіції їду туди, куди найімовірніше поїхав пелотон і скоро помічаю в далині перших людей, які відвалилися від групи. На одному з перехресть вже почали їхати машини, тому довелось пригальмувати, але поліцейські швидко зреагували і зупинили їх і дали проїхати не затримуючись довго на світлофорі. Далі знову цікава ситуація на вуличці після ратуші. 2 трамваї, між ними не проїдеш, ні зліва ні справа не об’їдеш, довелось помаленько по тротуару поміж пішоходів рулити. Звідти ще один поворот наліво, який теж вагався куди їхати, а далі вже хвіст колони сильно розтягнувся, тому проблем з навігацією не було і вже на підйомчику до парку догнав Kolia Skrobach, а вже на паркових стежках Denys Kurets.

Навіть не пробуйте знайти мене на цьому фото :)

Спуски мені їхались не дуже добре і це я зрозумів практично зразу, коли не зміг сходу обігнати Дениса. Та й підйоми в принципі теж не дуже мені заходили того дня. І взагалі траса не дуже мені підходить. Найбільше не люблю колії і стежки на яких треба балансувати на горбику між двома коліями, а тут було багатенько таких місць, а після недавнього падіння в горах на немалій швидкості якраз в такій ситуації став ще акуратніше їх їхати, тому на спусках тупив конкретно і мабуть їхав їх найповільніше серед усіх учасників ГІГИ.

З погодкою пощастило і дощ почався тільки під кінець мого заїзду, але більшість учасників встигли вже фінішувати до того часу.

Думали якось приїхати до Львова за декілька тижнів до марафону і проїхатись трасою, але так і не склалося. В ті дні, коли можна було їхати погода була проти. Тому трохи переживав чи буде достатньо розмітки, щоб остаточно не заблудитися. Але на ділі виявилось, що розмітки багато, кожні 30-50м в середньому на деревах в парках мітки, стрілки на деревах, стрічка, стрілки на дорозі. Одним словом значно краще ніж я очікував, але все-таки умудрився декілька раз трохи поблудити, але за рахунок того, що мітки дуже часто були вдавалось швидко усвідомлювати, що поїхав десь не туди і не втрачати багато часу. Перший раз їхав за іншим гонщиком, тому на мітки не дивився, але він мабуть теж не дивився :D тому тут претензій до розмітки зовсім немає, другий раз просто прогавив не дуже помітний поворот, але швидко вернувся, наступного разу теж не дивився на розмітку і їхав туди, куди їхав Александр Кудрик, тому прохлопав поворот. Під кінець, правда, в районі замкової гори і її околиць, привикши до доброго, в вигляді великої кількості розмітки, було важко переключитися на значно рідшу і не таку помітну розмітку.

Підйом після першого КП / буфету

Взагалі весь марафон пройшов без особливої боротьби, особливо починаючи з точки, де розділяються МЕГА і ГІГА, та й після того, як з самого старту відстав від групи, якось мотивація пропала і можливо через те показав теж не той результат, який міг. Але відчуваю в собі сили і на тренуваннях бачу, що можу краще, просто щось не задалося того дня.

Фінішував 8/11 в своїй категорії і 25/42 в генералі ГІГИ.

Усі результати тут

Мій трек на страві

Підсумки

Із плюсів можна виділити:
– Великий стартовий пакет, який містив бонуси від спонсорів
– Дуже достойну розмітку, як для такої протяжної траси в межах Львова (були звісно неточності в деяких місцях, але упустимо їх)
– Залучення великої кількості полісменів і волонтерів, що дозволило безпечно і комфортно подолати марафон
– Новий і цікавий для України формат “міського марафону”
– Обід на фініші для учасників

Із мінусів ( не хочеться їх писати, бо в загальному все було на дуже хорошому рівні, але можливо це допоможе зробити подію в майбутньому просто ідеальною ):
– Перша незручність з якою стикнулися це те, що машину треба залишати на парковці в підніжжі замкової гори і доводилось взад вперед, а точніше вгору – вниз їздити на реєстрацію, потім до машини щоб перекусити і залишити зайвий одяг, потім знову вгору. Те ж саме після гонки. Але до цієї незручності ставимось з розумінням, адже тоді треба було б робити старт/фініш в не такому гарному місці.
– Як на мене краще і безпечніше було би, щоб машина супроводу їхала помаліше хоча б першу половину дороги до першого парку, а далі вже могла би давати газу, щоб розтягнути групу, а там і підйомчики якраз починаються і поворотів вже практично немає.
– Деякі неточності з розміткою, але про неї вже багато в інших звітах є
– Було на трасі буквально декілька місць по 30-50м, де здалось би підчистити трасу від кущів (одне з них видно ось тут, на відео: https://youtu.be/RzmM-MwTDKY?t=166, на цьому куску попри парканчик і в метрах 100 далі теж було)

Якось по пунктах вийшло майже одинаково плюсів і мінусів, але по відчуттях плюси дуже сильно перекрили ті невеличкі мінуси, а ще скільки пунктів, які пройшли настільки гладко, що їх навіть ніхто не помітив. Тому на мою думку це марафон на який варто обов’язково завітати, ну або хоча б запланувати поїздку цього літа львівськими парками по маршруту марафону тим, хто не брав участі в марфоні, це буде теж досить класно і цікаво (трек).

Кінець :)

До зустрічі на наступних змаганнях. А це будуть скоріш за все Вульки 22 травня знову ж у Львові і знову від Назара і Ко в ролі організаторів.