Вульки 2016

Дата 27.05.2016 Автор DejaVu
Хіти 411 Коментарі 0

"Другий блін і, блін, знов комом :("
Звіт написав на смартфоні ще в поїзді по дорозі додому, так, як всі полягали спати і не було чим зайнятися, але вдома переглянувши треки на страві і результати я зрозумів, що відчуття з реальністю не дуже збіглися і тому думав вже не постити звіт, але тепер передумав, тому викладаю в тому варіанті, який був з самого початку:
Відвідали сьогодні традиційні щорічні змагання Вульки у Львові.

З Франківські нас було 4-ро (Роман, я, Ваня Савчук і його друг Роман) + 3-є учасників з Коломиї ( Петро, Лесик і Даня).

Так як поїзд приїжджає рано, а старт змагань після 12-ї, то мали досить часу, щоб неспішно проїхатись по ранковому Львову а також оглянути трасу.

Петро, Лесик, Роман і я їхали в категорії завзяті, а Ваня і Даня у категорії аматори, хоча переживали чи не переведуть їх в завзяті так, як займали призові місця.
На старт в нашій категорії вийшло тільки 7 учасників, але було з ким позмагатися.

Вирішив притримуватися тактики плавного старту і з кожним колом додавати. Тому перше коло їхав останнім, але Роман і Артур були в зоні видимості.

Під кінець першого кола відчув, що заднє колесо якесь стало м’якше ніж було, а вже перед виїздом на 2-ге коло відчув, як герметик чвіркає по ногах. Зупинився, побачив дирку і повернув її вниз, щоб герметик підлатав її. Чвіркати і шипіти ніби трохи перестало, але коли покрутив колесо, то здалось, що дирка все-одно підпускає. Думав може то поставити камеру, поки близько до стартової/фінішної зони, але послухав Василя, і подумав, що поки буду їхати герметик остаточно закупорить дирку, але не далеко так заїхав. Вже на торчку який в 500-та метрах відчув, що покришка майже повністю спустила, перша ж думка була про схід з дистанції, але то якось обідно було, тому вирішив вернутися, поставити камеру і продовжити гонку. Втратив правда на те все купу часу, тому відставання було орієнтовно в ціле коло від лідерів, які були в якісь хвилинці-2 заді мене після того, як я знову повернувся на трасу.

Здавалося далі мало би вже все бути добре, але появилась нова проблєма – почала тарабанити мала зірочка. Зупинився і побачив відкручену бонку, яку кожне коло доводилось закручувати паличкою, тому на кожному колі втрачав ще десь по хвилині часу, а після фінішу виявилось, що то всі 4 бонки відкрутилися о_О. Якщо добавити ще до того всього постійні затупи, регулярні легкі падіння і втрату часу на мостику, який я перебігав пішки, бо страшно було їхати по тій майже півметровій дирі, то і результат відповідний. Тому мене скоро наздогнали лідери Вася і Лесик. Спуски вони їхали непристойно швидко, а от на підйомах мені вдавалося їх доганяти і досить комфортно їхати за ними (хоча то Вася мабуть їхав не напрягаючись), але після чергового швидкого спуску вони безнадійно відірвалися та ще й знову бонка розкрутилася.

В результаті очікувано приїхав останнім, але хоч накатався. Лесик фінішував 2-им, Роман 4-им і трохи не вистачило до 3-го місця, а Петро впав і вивихнув плече, тому на першому ж колі зійшов.
Даня і Ваня очікувано зайняли 1 і 3-тє призові місця в аматорах.

Трек на страві -https://www.strava.com/activities/584708133

Результати – http://bikeportal.org.ua/index.php?opti … Itemid=994

Мій час по колах: 26:36 / 37:00 (13:00 + 24:00) / 28:10 / 26:25

В загальному змаганнями задоволений і добре їхав підйоми, а от зі спусками і коварними місцями є проблеми. І хоч їду іх краще ніж попередні роки, але до бажаного рівня ще далеко :( і мабуть ніякі тренування це діло швидко не поправлять.
З добиранням додому нам конкретно пощастило, так, як не були впевнені чи встигнемо на потяг в 5-ій годині вечора, тому квитки назад не брали. Але у звязку з тим, що учасників було не багато, то категорії пустили разом з інтервалом в 2 хвилини і ми досить швидко впорались, але на сайті УЗ квитків на потрібний нам потяг не було, проте ми вирішили все-одно їхати на вокзал, щоб випробувати наше щастя. І не дарма, бо були квитки в московський вагон, якого на сайті немає, так, як це міжнародне сполучення.
Наступні змагання, які плануємо відвідати це Діброва в Коломиї. Траса еліти там і технічно і фізично складна, тому подивимось, що з того вийде.
П.С. Після того, як переглянув дома треки на страві і порівняв з іншими учасниками в флайбайс зрозумів, що їхав я погано, в порівнянні з іншими, на відміну від відчуттів, ну або це всі інші їхали добре :) і програв Роману чистим ходом в результаті більше 5-ти хвилин :(
На фото з першого підйому на першому колі побачив, що в мене схоже колесо вже спускало, тому мабуть і погане перше коло вийшло:

Дивно, що герметик не залатав ту дирку, адже вона була не великою. Дома її не заклеював, а спробував просто замінити герметик на Hi-gear TireDoc (розводжу водою приблизно 1:1) і дирка моментально закупорилась і перестала пропускати.