Вело-сталкерські вихідні. Частина. 2. Ракетна база у Старих Кривотулах

Дата 25.10.2012 Автор panda
Хіти 619 Коментарі 0
P1060942

На форумі було всього декілька бажаючих їхати у Старі Кривотули, а в результаті біля ПФ зібралось майже 30 велосипедистів.
Ми велосипедно співпали у цій поїздці з Антоном, до цього весь сезон якось розминались у часі та просторі. Тут він розповідає Віталіку, яке болото чекає на його чистий ровер:

Васю я теж давно не бачив:

Олег готується до виборів:

Роман показує «хто хоче болота – за мостом повертайте направо»:

Стартували, за мостом повернули, потрусились на горбистій стежці біля «Електролюксу» і виїхали на стару залізничну колію. Болота вистачило на всіх бажаючих, шкода, що їхали швидко, і не було можливості зафіксувати на фото це свинство. Сподіваюсь, що у Олега буде декілька кадрів звідти.
Виїхали на заправку на півдні Тисмениці і здивувались відсутності другої групи. Хвилин через десять і вони приїхали, чисті до непристойності.

Поїхали далі. У Хом’яківці я навіть зміг обігнати колону і зняти відео, правда, через трясіння рук і невдалий ракурс не всіх видно (ролик на початку цього повідомлення).

У Марківцях нас трохи підмочив дощ, але він швидко закінчився. Перечекали біля магазину з велопарковкою на два десятки роверів:

В Одаях не повертали біля церкви, а доїхали до самих Старих Кривотулів. Зупинка, поворот направо, сільська вулиця, шлагбаум, ворота з відкритою хвірткою, пару кілометрів бетонки – і ми вже біля ракетних шахт. Бажаючі замаститись знайшли тут своє болото, решта обійшла найбільші калюжі лісом.

Розбились на декілька груп і відправились лазити по підземеллях, заглядати у шахти і т.п.

Об’єкт досить цікавий, одного разу вже був на ньому, але і в цей приїзд побачив багато нового.
Якщо вчора я шкодував, що взяв у Чорний ліс з собою лише «мильничку», то сьогодні дзеркальні фотоапарати були майже у кожного третього учасника подорожі, тому під землею не дуже знімав. Хоча при цьому умудрився пару разів засліпити спалахом у темноті своїх колег.

Ідем собі на мінус другому поверсі, нікого не чіпаємо – тут звідкись зверху вилазить Олег Данилко і каже «Привіт!»:

Ідемо до шахти (однієї з них):

Роман спускається:

А це вже Оля піднімається:

«Вікно навпроти» (протилежна стінка шахти):

Олег Олавін показує фото:

А це, власне, шахта (трохи затоплена):

Щоб нам не скакати через дірку, добрі люди пробили стінку (насправді просто арматуру ріжуть):

Знайшли «секретні військові документи», вивчаємо:

На цьому завершуємо нашу «сталкерську місію» і виходимо на поверхню:

Довго їли бутерброди, Оля поспілкувалась з духом шахти (роль якого виконували Олег, Антон і камінці), вийшли на бетонку і знову розділились на дві групи. Любителі болота – направо, інші – наліво. Я поїхав наліво, бо якось не дуже добре себе почував. Як виявилось згодом, хлопці досить легко проїхали через обіцяну «клоаку».

Зустрілись в Одаях біля магазину, докрутили до Марківців, тут всі повернули на Тисменицю, а я поїхав на Черніїв. Мийка, вечеря у батьків, і ось я вдома.

Дякую колегам по клубу і тим, хто приєднався. Вийшла досить цікава поїздка, і несподівано масова.
А завершу інтелектуальним фото двох мавп, яке зробила Оля Smirol фотоапаратом Олега ol1604:

 

Відео http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=-E_Zzi919qk