Поїздка на Говерлу 30.09.2012 (неділя)

Дата 30.11.2012 Автор Volodymyr_Sem
Хіти 941 Коментарі 0
Qa-uIdg3DsY

Накінець-то відбулась довгоочікувана поїздка на Говерлу. Зрозуміло, що більшість уже на Говерлі побували… і не раз … для мене це було вперше. Поїздка відкладалась пару раз, тому, знаючи, що буде дощ, вирішили все ж поїхати, бо сезон поїздок в гори уже практично закінчився.

Поїздом нас їхало шестеро. Троє поїхало своїм маршрутом, а ми (я, мій брат, pele), так як і планувалося, на Говерлу. Маршрутів було безліч, як підйому так і спуску. Вирішили за порадою Dejavju підніматися через Білин (так як це давало можливість крутити практично до самої вершини), а спускатися – або на Заросляк і до Ворохти(денний поїзд орієнтовно 16:30-17 год) або на Кваси (нічний поїзд 1:20 хв). Варіант встигнути на денний поїзд у Ворохту відпав зразу. Він запізнився на півгодини, а перетворювати поїздку на гонку особливого бажання не було. Тим більше при спуску на Заросляк нам прийшлося б нести велосипеди, а хотілося їхати.

Дорога виявилась довгою, але нескладною. Практично до самої Говерли ми їхали своїм ходом. Все-таки легендарність Говерли сильно на нас впливала і нам хотілося якнайшвидше добратися до гори. Але в реальності, замість 42км по gps, накрутили всі 50км.

Дереву 300 років

“Перемичка”

Говерла у всій красі

При підйомі на саму вершину вітер був настільки сильним, що здувало навіть з велосипедом.

Як і на Петросі, на нас здивовано дивились та фотографували туристи.

Спуск на Заросляк

Піп Іван

На гору ми вийшли о 16 год. Тому у нас уже варіант спуску в Кваси також відпав, адже в нас ні в кого, крім мене не було світла і спускатися наосліп було б досить небезпечно. Тому вирішили, хоч і неохотно, вертатись тією самою дорогою на Білин.
Підйом на Білин був досить нудним, ми переживали, що спук буде також таким. А виявилось, що це однин з найкращих гірський спусків у Картапах: 16 км, серпантини, гравій, каміння, болото, сер.шв. 30-40км. Враження не передати словами!

До Білина верталися уже в темряві. Найбільше, що запам’яталось у дорозі – велика кількість диких і абсолютно неадекватних людей, а особливо – дітей. Вони всю дорогу до Рахова то щось кричали цензурне і не дуже цензурне, то кидались камінням, то загороджували собою дорогу, то бігли за велосипедами… Не знаю ,чим це пояснити. Можливо, угорська або румунська кров чи просто народ в селі дичіє. Трошки поблукали перед Раховом, помили велосипеди і добрадись до “станції”. Станцією ЦЕ аж ніяк не можна назвати – маленька будка 3х2 м і 6 стільчиків на вулиці для очікування поїзда. То б нічого страшного, якби поїзд мав бути через годину, а так нам треба було чекати 4,5 год, а на дворі ставало все холодніше.

Врятувало те, що ми домовилися з якимось дядьком, який пустив нас в сусіднє приміщення, в якому проводився ремонт, де ми в коридорі на карематах дочекалися поїзда.

Трек: http://www.bikemap.net/route/1860769?134912794618167

Статистика підйому:
середня швидкість 5,4
час руху 8:34
набір висоти 1944 м.
втрата висоти 498 м.

Загальний кілометраж – 100 км