Мізунська Zвигода 2012

Дата 19.07.2012 Автор DejaVu
Хіти 325 Коментарі 0
it0fim7rjek

Планували з Романом їхати в Мізунь в п’ятницю, але не вийшло, тому приїхали ранковим поїздом до Долини. Від Долини 16км до Нового Мізуня.

Змагання, мали бути в 15:00, але їх перенесли на 17:00, щоб не їхати в самий розпал спеки.
Але природа натякнула, що можна було і не переносити. Небо затягнуло хмарами в 15:00 і стало прохолодно.
В цей час проходили змагання з тріалу, тому поки тріалісти не закінчать змагатися ми не почнемо гонку.
Боротьба мабуть була у них запекла, тому, що початок змагань у нас затягнувся аж до 18-30. Але плюс в тому, що спеки нема

Змагання проходили в 2 етапи.
1-ий етап в суботу по минулорічній швидкій цікавій і різноманітній трасі.
2-ий етап в неділю по новій прочищеній трасі, яку Олег з Віталіком старанно горували для нас.

1-а траса являє собою плавний легенький підйом по гравійній дорозі. Біля джерела підйом стає стрімким, того року дорога там була гарно вкатана і підніматися було хоч і важко, але не треба було слідкувати за пробуксовуванням. Цього року покриття дуже рихле. На оглядових колах ніразу не міг проїхати підйом до кінця, кожен раз застрявав, або забуксовував. На змаганнях якось краще їхав його, тому застряг лишень 1 раз на ньому. Далі після рихлого участку підйом продовжується, але стає грунтовим з камінням і не таким стрімким. Під кінець підйому трошки піску і поворот за яким починається камяний спуск до потічка. Пару поворотиків і проїздів між коліями і болотами і ми вже на 2-у підйомі. 2-ий підйом трав’яний. Дуже гарно так між деревами підійматися. Потім швидкий спуск по поляні, 2 повороти і ось ми уже на дорозі у село. Кілометер грунтовкою і спуск до старту.

2-а траса це як один хороший велосипедист любив казати “вогонь і пекло й мідні труби” . Траса довга, складна і з великими наборами висоти. Початок десь з кілометер грунтово-гравійною сільською дорогою, після якої нас чекає підйом. На змаганнях сонце так шкварило, що на підйомі попри цвинтар закрадались думки чи організатори спеціально так вибрали маршрут Підйом досить довгий, швидкість мала, нагрузка велика, тому виїжджаєш на гору весь мокрий. І тут спуск, але нема чого радіти, за коротесеньким спуском знову починається довигий підйом, але цей коротенький момент, коли ти летиш вниз, вітер тебе обдуває і охолоджує мабуть один з найприємніших за гонку.

Далі йдуть круті підйоми на яких треба крім того, що добре вкручувати, постійно контролювати положення, щоб заднє колесо не прослизнуло, інакше до кінця підйому прийдеться йти пішки, бо рушити на такому крутому участку дуже важко.
Спуск по траві трохи небезпечний. Гальмівний шлях досить довгий, багато болота і колій які треба вчасно помітити і зуміти об’їхати. Далі виїзд на поляну ту ж що і на першій трасі. Відпочиваємо і насолоджуємось в той час як велосипед несеться до повороту. Під кінець кола кладка, трохи тряски і виїжджаємо на пряму до фінішу.

Старт змагань.

Стартую добре, йду 2-им на початковій прямій, хочеться прибавити трохи швидкості, але з досвіду знаю що краще не треба, так як їхати ще 6 кіл, тому мене обходять 2-є учасників, а саме Роман і Нестор зі Львова (до цього його не знав, тому не знав що можна від нього очікувати).

Обганяю 3-го учасника і починаю їхати за Романом. Бачу, що Нестор відривається, але не можу зрозуміти чи то він так добре їздить, чи просто вирішив перше коло проїхати швидко, а потім збавити темп.

Роман з кожним кругом потрошки від мене відривається (що й не дивно, а нова хороша рама і шини допомогають), ззаді Вова Пекар з Надвірної хоче мене нагнати. Я трохи прибавляю на підйомах і Вови заді вже не видно навіть на найдовших участках, але і Романа впереді я теж вже не бачу. В знаки дається відсутність тренувань перед змаганнями через травму, а на останніх кругах і травма нагадує про себе.

Романа не дожену вже, тому збавляю темп, так як завтра ще треба їхати складну гонку, тому треба поберегтись. Фінішую 3-ім.

Вечером коли побачив результати гонки був в легкому шоці. Нестор привіз Роману 6,5 хвилин, а мені 8.

Вечером Олег показав нам 2-у трасу. Ми в легенькому шоці від неї. Вова взагалі казав, що до останнього моменту думав, що це якісь розвод і що будемо їхати не по ній і в останній момент щось поміняється.

Старт і знову 8 учасників. Правда замість 2-х вчорашніх учасникиків сьогодні стартують 2-є нових. Один із них Любчик.

Зі старту рвемося вперед. Боковим зором бачу що Роман поїхав направо, а всі прямо. Закрадаються підозри куди треба їхати, тому трохи збавляю темп, мене обходять декілька учасників, але бачу, що перший Нестор гальмує і починає розвертатися, тому я не гаючи часу теж розвертаюся і їду тією ж дорогою, якою поїхав Роман. Обганяю учасника, який зразу після старту був останнім, а тепер він 2-ий.

Мчимо селом, від того, що в мене 2-а позиція прибавляю темпу. Швидкість по гравійній дорозі 30 км/год. Далі легенький спуск, швидкість 37. Мене обійшов Нестор, через декілька секунд і Любчик. Починаються підйоми. Тримаюсь за ними. Виїхав перший підйом і вони були в зоні видимості. Коротенький спуск, після нього крутий підйом, на якому я застрягаю, впершись в камінь. Злізаю з велика, вибігаю частину підйому що залишилась пішки і чую що ноги вже налиті молочною кислотою по самі вінця.

Практично кожен наступний крутий підйом не можу подолати, не вистачає потужності, колесо зриває і знову приходиться злазити з велика. Так майже кожен підйом і до найвищої точки кола я вже повністю вбив ноги. Ось так здавалось би не дуже суттєва помилка на початку змагань привела до великої втрати часу і зусиль. Спуск їхав акуратно, першу трійку не надіявся вже догнати. Вони вже були далеко за моїми підрахунками. В нижній точці Тарас з Мішою в якості маршалів, кажуть що трійка вже далеко. 2-е коло. Підйоми їду на низькій передачі, стараюсь відновити працездатність ніг. Всі підйоми виїжджаю не злазячи з велика. На початку спуска знов влітаю в болото по втулки, про яке вже і забув. Ледь встигаю відстібнути ноги від педалей, щоб не впасти в болото. 3 коло вже по 12-ій годині, на підйомі стає дуже спекотно. Добре що наступні підйоми в тіні. Їхати вже важко, темп трохи впав. Доїхав до полянки, пролітаю через неї, кайфую, класно так вкладаюсь в перший поворот, виїжджаю з нього з великою швидкістю, думаю зараз і 2-ий поворот так пролечу. На повороті впираюсь в камінь і лечу на обочину траси Швиденько встаю і їду до фінішу. В цій гонці 4-е місце.

Радий, що проїхав трасу живий і здоровий. Я зразу знав, що мені на ній буде важко. Вже не раз помічав, що на таких трасах з коліями Роман завжди їде значно краще ніж я, тому шансів в мене не було.

Загальний результат по сумі 2-х гонок, тому Любчику не вдалось попасти в призові:
1. Нестор
2. Роман
3. Я

Через пів годинки після фінішу всіх учасників нагородження, обливання шампанським і море радості.

Підсумки:

В загальному змагання сподобались. Мізунська звигода для мене особливі змагання, так як із них все почалося. Рік тому перший раз брав участь в змаганнях з крос кантрі. Прогрес трошки є – того року останнє місце, цього року 3-є. Зрівнював результати з минулорічними, то якби минулого року проїхав би з таким же часом, то попав би на п’єдестал.
Взагалі зауважив, що результати в крос кантрі ростуть з кожним роком.

Провів невеличке дослідження часу по колах:

1-а траса (3,4 км):
0:10:28
0:11:06
0:11:14
0:11:52
0:11:37
0:12:01

Явно зашвидкий старт, можна наступного разу так не рвати, а більш рівномірно сили розприділити

2-а траса (5,94км):
0:26:56
0:26:08
0:28:03

Старт швидкий, але всю перевагу швидкого старту втратив на підйомах, які приходилось долати частково пішки.

Нестор зі Львова, якого я не знав виявляється сильний гонщик. Минулого року зайняв 1-е місце на 24 годинному марафоні Боярка24, а також часто займає високі місця в змаганнях з сильними учасиниками, тому й не дивно, що так відсталиКлуб «Velo-Stalker» (м. Івано-Франківськ) – цікаві поїздки, нові знайомства, багато позитивних емоцій та вражень від нього.

Організація змагань дуже сподобалась, за що дякую Олегу і всім, хто допомагав. Гарно розмічені траси, маршали в ключевих місцях, цікаві траси. Особлива подяка Олегу і Віталіку за прочистку нової траси. Навіть не можу уявити собі скільки це забрало сил і часу. Дякую всім велосипедистам, хто проявив інтерес, приїхали подивитися на змагання і підтримати. Дякую Олегу олавіну за відеозйомку (хоча я ще не бачив відео )

А також вітаю всіх учасників змагань. А Колі швидкого одужання.
До нових зустрічей на нових змаганнях.

Відео: http://www.youtube.com/watch?v=yf8O5coZ_xQ&feature=player_embedded